Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті розглянуто проблему виконавської інтерпретації партiї Марфи – головної героїні опери «Хованщина» М. Мусоргського – на прикладі творчості трьох яскравих представниць оперного вокального мистецтва середини й другої половини ХХ – початку ХХI ст. – Софії Преображенської, Ірини Архипової та Людмили Шемчук.
Мета дослідження – виявити особливості виконавського прочитання образу оперної героїні у творчості згаданих співачок на прикладі Пісні Марфи.
Актуальність роботи зумовлена відсутністю досліджень з питань специфіки виконавської інтерпретації образу героїні опери «Хованщина», попри всю очевидність щодо затребуваності таких розробок у сучасній оперній практиці.
Наукова новизна статті полягає в активізації розробки щодо вокальної сфери виконавського музикознавства на підставі об’єктивних категорій порівняльного аналізу низки інтерпретацій партії героїні опери Мусоргського. Авторка статті вперше у вітчизняному музикознавстві запропонувала класифікацію типів виконавського прочитання партії Марфи (лірико-драматичної і лірико-епічної).
Методологічною базою роботи є інтонаційна засада розуміння музики як мистецтва, тісно пов’язаного з мовленнєвою діяльністю, у традиціях школи Б. Асаф’єва, а також метод текстологічно-виконавського аналізу Пісні Марфи, основаного на графічному зображенні змісту цього номера у формі вокально-виконавської партитури ремарок.
Посилання
2. Asafiyev, B. (1971). Musical form as a process. Vol. 1, 2. 2nd ed. Leningrad: Muzyka [in Russian].
3. Asafiyev, B. (1979). Russian music of the XIX and early XX centuries. 2nd ed. Leningrad: Muzyka [in Russian].
4. Belousova, T. (2017). The image of Marfa in the opera «Khovanshchina» by M. Mussorgsky in the context of performance interpretation. Master’s degree thesis. Odessa [in Russian].
5. Dahl, V. (1881). The Explanatory Dictionary of the Living Great Russian Language. Vol. 2. Moscow; Saint-Petersburg: Іzdanie knigoprodavtsa-tipografa M. O. Volfa [in Russian].
6. Lebedinsky, L. (1972). Five essays on Shalyapin reading music text. In: Y. Milshteyn (Ed.). Mastery of the performing musician. Vol. 1. Moscow: Sovetskiy kompozitor, pp. 57–127 [in Russian].
7. Malyuta, L. (2013). Programmability in piano sonatas S. Rachmaninov, its intonational embodiment and performing interpretations. Master’s degree thesis. Odessa [in Russian].
8. Rusnak, Y. (2011). Expressive speech stylistics of S. Barber’s sonatas for piano and its performing interpretation. Master’s degree thesis. Odessa [in Russian].
9. Ruchievskaya, E. (1993). Word and out verbal content in the works of Mussorgsky. Muzykalnaya akademiya, 1, pp. 200–202 [in Russian].
10. Ruchievskaya, E. (2005). Mussorgsky’s «Khovanshchina» as an artistic phenomenon: to the problem of the poetics of the genre. St. Petersburg: Kompozitor [in Russian].
11. Sokol, A. (2007). Performing remarks, image of the world and musical style. Odessa: Moryak [in Russian].
12. Stepanidina, O. (1987). Style changes in the chamber-vocal performance of the XX century. In: Stepanidina, O., Chebukov, Y. (Eds.). Modern problems of musical performance. Saratov: Saratov University Press, pp. 43–58 [in Russian].
13. Frid, E. (1974). Past, present and future in Mussorgsky’s «Khovanshchina». Leningrad: Muzyka [in Russian].
14. Hutorskaya, A., Rozhok, V. (2014). The performer’s score as a method of reconstruction and analysis the interpretation of vocal music. Kyivske muzykoznavstvo, 48, pp. 216–225 [in Russian].
15. Shevchenko, T. (2017). Piano sonatas by N. Medtner in the artistic space of European music of the late XIX – early XXI centuries. PhD thesis. Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music. Odessa [in Russian].