Ноктюрн М. Глінки для фортепіано або арфи та його культурно-автобіографічні смисли
PDF (Русский)

Ключові слова

ноктюрн Глінки, романтична образність, ноктюрнова образність, фортепіанне виконавство, арфове виконавство

Як цитувати

Timchenko-Byhun, I. (2018). Ноктюрн М. Глінки для фортепіано або арфи та його культурно-автобіографічні смисли. Київське музикознавство, (57), 113-136. https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.10

Анотація

Статтю присвячено розгляду культурно-автобіографічних смислів Ноктюрну Es-dur М. Глінки (1828 г.) для фортепіано або арфи, від початку орієнтованого на два інструменти. Аналіз художньої мотивації такого композиторського рішення дозволяє усвідомити значення цього раннього твору в піанізмі Глінки. Увагу сконцентровано на кожному з трьох смислових маркерів назви твору: ноктюрн (як жанр піанізму Глінки) – арфа і ноктюрн – фортепіано і ноктюрн. Розглядається значення жанру ноктюрну в піанізмі Глінки, а також смисли, пов'язані з його арфовою і фортепіанною інтерпретаціями. Використовуються перспективний і ретроспективний вектори розгляду – тобто, осмислення спрямованості композиторських пошуків в кінці 20-х років, а також констатація принципів, які сформувалися в цьому творі і згодом закріпилися в фортепіанному стилі Глінки.

https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.10
PDF (Русский)

Посилання

1. Averintsev, S. (1985). Reflections on translations of Zhukovsky [Razmyishleniya nad perevodami Zhukovskogo]. Foreign poetry in the translations of V.A. Zhukovsky [Zarubezhnaya poeziya v pere-vodah V.A. Zhukovskogo] in two volumes. V.2. M.: Raduga. 640 p.
2. Braudo, E.M. (1930). The general history of music. T.2. From the early 17th to the middle of the 19th century.[Vseobschaya istoriya muzyiki. T.2. Ot nachala 17 do seredinyi 19 stoletiya]. M. Available at: http://www.opentextnn.ru/music/epoch%20/braudo/Bd.2.%20XVII-XIX%20century/?id=2956 [Accessed: 12.03.2018].
3. Veselovskiy, A.N. (1904). Poetry of feeling and «imagination of the heart» [Poeziya chuvstva i «serdechnogo voobrazheniya»]. SPb. Available at: http://dugward.ru/library/gukovskiy/veselovskiy_gukovskiy.html [Accessed: 12.03.2018].
4. Glinka, M.I. (1973). Full composition of writings. Literary works and correspondence. [Polnoe sobranie sochineniy. Literaturnyie proizvedeniya i perepiska]. M.: Muzyika. V.I: Creative materials. Biographical materials [Tvorcheskie materialyi. Biograficheskie materialyi]. 483 p.
5. Glinka, M.I. (1975). Full composition of writings. Literary works and correspondence. [Polnoe sobranie sochineniy. Literaturnyie proizvedeniya i perepiska] M.: Muzyika. V. IIA: Letters of 1822-1853. Documentation [Pisma 1822–1853. Dokumentyi]. 415 p.
6. Glinka, M.I. (1977). Full composition of writings. Literary works and correspondence [Polnoe sobranie sochineniy. Literaturnyie proizvedeniya i perepiska]. M.: Muzyika. V. IIB: Letters of 1854-1857. Letters from Glinka [Pisma 1854–1857. Pisma Glinke]. 397 p.
7. Glinka, M.I. (1952). Complete collection of piano works [Polnoe sobranie fortepiannyih sochineniy]. L., V.IV. 442 p.
8. Zagornyiy, N.N. (1952). Piano works of M.I. Glinka//Glinka M.I. Complete collection of piano works [Fortepiannoe nasledie M.I. Glinki//Glinka M.I. Polnoe sobranie fortepiannyih sochineniy]. L., V. IV. p. VII–XV.
9. Zenkin, K. (1997). Piano miniature and the path of musical romanticism [Fortepiannaya miniatyura i puti muzyikalnogo romantizma]. Moscow: Moscow State Conservatory P. I. Tchaikovsky. 415 p.
10. Zimin, P.N. The history of the piano and its predecessors [Istoriya fortepiano i ego predshestvennikov]. – All pianists [Vse pianistyi]. Available at: http://allpianists.ru/history1.html [Accessed: 12.03.2018].
11. History of musical instruments [Istoriya muzyikalnyih instrumentov]: Arfa. Art world Edge of art [Grani iskusstva]. Available at: http://muzclassik.wordpress.com/ [Accessed: 12.03.2018].
12. Krinitsyin, A.B. (2008). Tiutchev and German Romanticism. Comparative literary criticism. Russia and the West. [Tyutchev i nemetskiy romantizm. Sravnitelnoe literaturovedenie. Rossiya i Zapad]. Moscow, p. 140–161. Available at: https://istina.msu.ru/publications/article/40833323/ [Accessed: 12.03.2018].
13. Levasheva, O.E. (1988). Mikhail Ivanovich Glinka: a monograph [Mihail Ivanovich Glinka: monografiya]. In 2 books. Moscow: Muzyika. Book 2. 352 p.
14. Livanova, T., Protopopov, Vl. (1955). Glinka. Creative way [Glinka. Tvorcheskiy put] In 2 volumes. Moscow: State Music Publishing House. V.1. 404 p.
15. The musical encyclopedia [Muzyikalnaya entsiklopediya]. Soviet Encyclopedia, Soviet composer. Edited by Yu.V. Keldysh. Moscow. 1973–1982. Available at: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_music/786/ [Accessed: 12.03.2018].
16. Muratova, E.Yu. (2012). Intertextuality as a factor of meaningfulness in a poetic text [Intertekstualnost kak faktor smyisloporozhdeniya v poeticheskom tekste]. Bulletin of Volgograd State University [Vestnik VolGU]. Series 2: Linguistics #2 (16). Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/intertekstualnost-kak-faktor-smysloporozhdeniya-v-poeticheskom-tekste [Accessed: 12.03.2018].
17. Piston, U. (1990). Orchestration. Textbook [Orkestrovka. Uchebnoe posobie]. Trans. from English К.Н. Ivanova. Moscow: Soviet composer. 464 p.
18. Pokrovskaya, N.N. (2001). The history of the harp performance. [Istoriya ispolnitelstva na arfe]. Thesis for the competition uch. Doctor of Arts. Novosibirsk, 2001. The code of the VAK: 17.00.02. 453 p. Available at: http://www.dissercat.com/content/istoriya-ispolnitelstva-na-arfe [Accessed: 12.03.2018].
19. Nature in the early lyrics of Coleridge [Priroda v ranney lirike Kolridzha]. Available at: http://coleridge.narod.ru/ranlirik.htm [Accessed: 12.03.2018].
20. Riman, G. (1896). Musical dictionary: Translation from the fifth German edition of B. Jurgenson. Translation and all additions edited by J. Engel. [Muzyikalnyiy slovar: Perevod s 5-go nemetskogo izdaniya B. Yurgensona. Perevod i vse dopolneniya pod redaktsiey Yu. Engelya]. Moscow, 1535 p.
21. Sollertinskiy, I. (1962). Berlioz. Moscow. Available at: http://alexkrm.narod.ru/papers/Journalizm/MJ/sollert_berlios.htm [Accessed: 12.03.2018].
22. Timchenko-Byihun, I. (2014). The first mini program of M. Glinka «Farewell Waltz»: autobiographical meanings and Italian musical influences [Pervaya programmnaya miniatyura M. Glinki «Proschalnyiy vals»: avtobiograficheskie smyislyi i italyanskie muzyikalnyie vliyaniya]. Music art and culture. Scientific Herald. Odessa: Odessa National Musical Academy named after A.V. Nezhdanova, «Astropry`nt». Issue 20. p. 115–129.
23. Timchenko-Byihun, I. (2015). The focus of the elegiac meanings of M. Glinka's piano instrumentalism: the Nocturne of Separation and Waltz-Fantasy [Sredotochie elegicheskih smyislov fortepiannogo instrumentalizma M. Glinki: noktyurn «Razluka» i «Vals-fantaziya»]. Kyiv: R. Glier Kyiv Institute of Music. Issue 51. p. 89–105.
24. Timchenko-Byihun, I. (2015). The trilogy of M. Glinka's mazurkas of 1834-1835 and its artistic meanings [Trilogiya mazurok M. Glinki 1834–1835 godov i ee hudozhestvennyie smyislyi]. Music art and culture. Scientific Herald. Odessa: Odessa National Musical Academy named after A.V. Nezhdanova «Astropry`nt». Issue 21. p. 33–47.
25. Timchenko-Byihun, I.A. (2014). Dialogue of musical and verbal texts of Smolensk piano tetralogy M. I. Glinka «Hello to the Fatherland» and his artistic and biographical meanings [Dialog muzyikalnogo i verbalnogo tekstov smolenskoy fortepiannoy tetralogii M.I. Glinki «Privet Otchizne» i ego hudozhestvenno-biograficheskie smyislyi]. Kyiv: R. Glier Kyiv Institute of Music. Issue 34. p. 72–86.
26. Turgenev I. Ghosts [Prizraki]. Available at: http://az.lib.ru/t/turgenew_i_s/text_1260.shtml [Accessed: 12.03.2018].
27. Tyishko, S.V., Mamaev, S.G. (2000). Wanderings of Glinka. Comment on the «Notes» [Stranstviya Glinki. Kommentariy k «Zapiskam»]. Kyiv, Ch. I.: Ukraina, 221 p.
28. Tyishko, S.V., Mamaev, S.G. (2002). Wanderings of Glinka. Comment on the «Notes». Ch. II: Glinka in Germany, or the Apology of Romantic Consciousness [Stranstviya Glinki. Kommentariy k «Zapiskam». Ch. II: Glinka v Germanii, ili Apologiya romanticheskogo soznaniya]. Kyiv: Zadruga. 509 p.
29. Chulaki, M.I. (1972). Instruments of the symphony orchestra. [Instrumentyi simfonicheskogo orkestra]. 3rd edition, revised. Moscow: State Musical Publishing House, 176 p.
30. Shlifshteyn, S. (1977). To the poetry of real life. About Glinka's romance lyrics. Selected articles [K poezii realnoy zhizni. O romansnoy lirike Glinki. Izbrannyie stati]. Moscow: Soviet composer, p. 233–260.
31. Chopin, F. (1976). Letters: in 2 volumes [Pisma: V 2 t.]. Moscow: Muzyika. V. 1. 527 p.
32. The Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary [Entsiklopedicheskiy slovar F.A. Brokgauza i I.A. Efrona]. St. Petersburg: Brockhaus-Efron 1890–1907. Available at: http://www.medicine-encyclopedia.info/brokgause/Jeolova-arfa-45542.html [Accessed: 12.03.2018].
33. Encyclopedia of symbols [Entsiklopediya simvolov]. Moscow: OOO «Izdatelstvo AST», Harkov «Torsing», 2003. 591, [1] p.: illustrations.
34. Aesthetics of Early French Romanticism [Estetika rannego frantsuzskogo romantizma] Moscow: Iskusstvo, 1982. 480 p. (History of aesthetics in the memory and documents).
35. Yakovkina, N.I. Russian literature in the first half of the XIX century. History of Russian culture XIX century [Russkaya literatura v pervoy polovine XIX veka. Istoriya russkoy kulturyi XIX vek]. Available at: http://www.plam.ru/hist/istorija_russkoi_kultury_xix_vek/p2.php [Accessed: 12.03.2018].