Культура метамодерну (перші десятиліття ХХІ століття) і мистецтво хореографії
PDF

Ключові слова

метамодерн, хореографія, медіатизація, інтерактивні жанри, мережеве суспільство

Як цитувати

Khotsianovska, L. (2018). Культура метамодерну (перші десятиліття ХХІ століття) і мистецтво хореографії. Київське музикознавство, (57), 3-13. https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.01

Анотація

У статті розглянуто розвиток хореографічного мистецтва в умовах епохи метамодерну. Аналізуються характерні жанри, рушійні сили й тенденції розвитку хореографії метамодерну. Автор спирається на думку. що глибинною культурно-філософською основою розвитку хореографічного мистецтва є зміна картезіанської парадигми й уявлень про людську тілесність у її співвідношенні з духом та свідомістю. Автор доходить висновку, що відбувається проникнення хореографії та її поєднання з низкою життєвих практик, зокрема зі спортом, фізичною культурою та суміжними видами активності. У хореографії метамодерну однією з найхаратерніших рис є її медиатизація, коли танець стає жанром і художнім засобом медіакультури.

https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.01
PDF

Посилання

1. Karpenko, V. N. & Karpenko, I. A. (2017). Genezis tanceval'noj terminologii v sovremennom tance. Nauka. Iskusstvo. Kul'tura, 1 (13), pp. 17–23.
2. Kurjumova, N. V. (2016). Zhenskaja sub'ektivnost' i sovremennyj tanec. Jaroslavskij pedagogicheskij vestnik, 6, pp. 324–329.
3. Levin, S. (2015). Muzhskoe i zhenskoe v sovremennom tance. Teatr, 20, pp. 42–64.
4. Matushkina, M. V. (2014). Tanec i myshlenie v nemeckoj filosofii iskusstva konca XX –nachala XXI v. Teorija i praktika obshhestvennogo razvitija, 7, pp. 17–20.
5. Nesterova, K. V. (2010). Modelirovanie processa razvitija tvorcheskoj individual'nosti podrostkov sredstvami sovremennogo tanca. Izvestija RGPU im. A. I. Gercena, 121. pp. 135–140.
6. Nesterova, K. V. (2010). Sovremennyj tanec kak sredstvo razvitija tvorcheskoj individual'nosti podrostkov. Nauka i shkola, 5, pp. 113–115.
7. Sadykova, D. A. (2014). Jevoljucija tanca v sovremennoj kul'ture. ONV, 4 (131), pp. 214–217.
8. Alarcón, M. & Fischer, M. (2006). Einführung in die Philosophie des Tanzes. Philosophie des Tanzes. Eine interdisziplinäre Reflexion des Tanzes. Reader des Denkfestivals.
9. Anderson, J. (1997). Art without boundaries: the world of modern dance. Iowa City: University of Iowa Press.
10. Kurth, P. (2001). Isadora: a sensational life. Boston: Little, Brown.
11. Leonard, G. (1994). Into the light of things : the art of the commonplace from Wordsworth to John Cage. Chicago: University of Chicago Press.
12. Naranjo, M. Contemporary dance history [online] Available at: [Accessed 02 July 2017].
13. Novack, C. J. (1990). Sharing the dance : contact improvisation and American culture. Madison, Wis.: University of Wisconsin Press.
14. Pross H., Rath C.-D. (1983). Rituale der Medienkommunikation : Gänge durch den Medienalltag. Berlin: Guttandin und Hoppe.
15. Tanzen ist Denken – zum Verhältnis von Philosophie und Tanz. Goethe-Institut e. V., Internet-Redaktion [online]. Available at: [Accessed 02 July 2017].
16. Scheff H., Sprague M., McGreevy-Nichols, S. (2010). Exploring dance forms and styles : a guide to concert, world, social, and historical dance. Champaign, IL: Human Kinetics.
17. Taraborrelli, J. R. (2010). Michael Jackson : the magic, the madness, the whole story, 1958–2009. 1st Grand Central Publishing rev. and updated. New York: Grand Central Pub.
18. Van den Akker R., Gibbons A., Vermeulen T. (2017). Metamodernism : historicity, affect and depth after post-modernism. London; New York: Rowman & Littlefield International. (Radical cultural studies).
19. Waldenfels В. Leibhafiger Tanz – im Blick der Phänomenologie. Goethe-Institut e. V., Internet-Redaktion [online]. Available at: [Accessed 02 July 2017].