Russian artists in formation of wind artistic performance and pedagogy in Ukraine in XVII–XVIII century
PDF (Українська)

Keywords

performance, spiritual culture, art, musical culture, pedagogy

How to Cite

Malinovska, R. (2018). Russian artists in formation of wind artistic performance and pedagogy in Ukraine in XVII–XVIII century. Kyiv Musicology, (57), 211-224. https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.18

Abstract

The article analyzes the role of Russian artists in the formation of spiritual performance and pedagogy in Ukraine in the XVII–XVIII centuries. The historical preconditions of the development of the Ukrainian musical culture of the XVII–XVIII centuries were considered. Three outstanding Ukrainian composers of the XVIII century, A. Vedel, M. Berezovsky and D. Bortnianskyi were singled out, whose fate was closely linked with Russia, namely, with St. Petersburg. The author found that at that time in Russia there was a large number of Ukrainian musicians who carried on the achievements of Ukrainian music here and participated in the development of Russian musical culture.

https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.18
PDF (Українська)

References

1. Аркуша О. Г., Бородін Є. І., Віднянський С. В. та ін. Нариси історії державної служби в Україні/редкол.: С. В. Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін. Київ, 2009. 536 с.
2. Брайчевський М. Конспект історії України. Київ, 1993. 208 с.
3. Герасимова И. Украинско-белорусские нотолинейные ирмологионы в системе русских певческих книг (последняя треть XVII–XVIII веков). Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. Львів, 2008. Ч. 4. С. 84–93.
4. Гуржій О. Етнічний склад і соціальна структура населення Гетьманату у другій половині XVII–XVIII ст. Українська держава другої половини XVII–XVIII ст.: політика, суспільство, культура. Київ, 2014. С. 126–158.
5. Добуш Ю. В. Хорова творчість А. Веделя в контексті сучасного процесу едукації. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2012. № 5. С. 64–68.
6. Зоркіна К. Забуття – доля великих? Максим Березовський: трагедія «українського Моцарта». Україна Incognita/за заг. ред. Л. Івшиної; упоряд.: В. Панченко, С. Махун, І. Сюндюков. 4-е вид., стереотип. Київ, 2005. С. 151–154.
7. Коссак Л. О. Деякі питання національних особливостей музики. Питання історії і теорії української музики. Львів, 1960. Вип. 2. С. 3–20.
8. Круль П. Генезис духового та ударного інструментального виконавства України: автореф. дис. ... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01. Київ, 2001. 26 с.
9. Лисенко М. В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Версаєм. Київ, 1955. 87 с.
10. Медведик Ю. Українська духовна пісня XVII–XVIII ст. Львів, 2006. 324 с.
11. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк, Львів, Париж, Торонто, 2001. URL: http://litopys.org.ua/coss3/ohl13.htm (дата звернення: 02.01.2018).
12. Рудницький А. Українська музика: історично-критичний огляд. Мюнхен, 1963. 406 с.
13. Степаненко М. Творчість українських музикантів в галузі камерно-інструментального мистецтва в Москві та Петербурзі XVII–XVIII ст. Мистецтвознавство України. 2014. Вип. 14. С. 105–109.
14. Тилик І. В. Творчість Артемія Веделя в контексті сучасних методологічних параметрів мистецтвознавчого аналізу. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. 2016. № 1 (7). С. 114–121.
15. Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття. Київ-Львів-Полтава, 2002. 500 с.
16. Чудинова И. Пение, звоны, ритуал. Санкт-Петербург, 1994. 208 с.

References
1. Arkushа, O., Borodin, Ye., Vidnianskyi, S. and others (2009). Essays on the history of the civil service in Ukraine. In: S. Kulchytskyi ed. Kyiv: Nika Center, 536 p.
2. Brаichevskyi, M. (1993). Abstract of the history of Ukraine. Kyiv: Knowledge, 208 p.
3. Gerasimova, I. (2008). Ukrainian-Belarusian non-linear ihrmologions in the system of Russian singing books (the last third of the XVII-XVIII Century). Calophony. Naukovy zbirnik z іstorії church monodyі ta gimnografii, 4, pp. 84-93.
4. Hurzhii, O. (2014). The ethnical warehouse and social structure of the population of the Getmanate in each other half of the XVII–XVIII Century. Ukrainian state of the second half of the XVII–XVIII centuries: politics, society, culture. Kyiv: Institute of History of Ukraine, pp. 126–158.
5. Dobush, Yu. (2012). Horov creativity A. Wedel in the context of the daily process of edukation. Collection of scientific works of the Khmelnytsky Institute of Social Technologies of the University of Ukraine, 5. pp. 64–68.
6. Zorkinа, K. (2005). Oblivion – the fate of large? Maxim Berezovsky: the tragedy of the «Ukrainian Mozart». Ukraine Incognita. In: L. Ivshynoi ed. 4th ed.. Kyiv, pp. 151–154.
7. Kossak, L. (1960). Some questions of national peculiarities of music. Questions about the history and theory of Ukrainian music, 2, pp. 3-20.
8. Krul, P. (2001). Genesis of Wind and Percussion Instrumental Enforcement of Ukraine. Ph.D. National Music Academy P. Tchaikovsky.
9. Lysenko, M. (1955). Characteristics of musical peculiarities of Ukrainian dumas and songs performed by the Versailles kobzar. Kyiv, Art. 87 p.
10. Medvedyk, Yu. (2006). Ukrainian spiritual song of the XVII-XVIII Centuries. Lviv, UKU. 324 p.
11. Ogloblin, O. (2001). Getman Ivan Mazepa and his day. New York, Lviv, Paris, Toronto. Available at: http://litopys.org.ua/coss3/ohl13.htm [Accessed 02.01.2018].
12. Rudnytskyi, A. (1963). Ukrainian music: a historical and critical review. Munich, The Dnieper Wave. 406 p.
13. Stepаnenko, M. (2014). Creativity of Ukrainian musicians in the field of chamber-instrumental art in Moscow and St. Petersburg in the XVII-XVIII Centuries. Art of Ukraine, 14, pp. 105-109.
14. Tylyk, I. (2016). Creativity of Artemia Vedel in the context of modern methodological parameters of art-study analysis. Problems of social work: philosophy, psychology, sociology, 1 (7). pp. 114-121.
15. Tsаlаi-Yakymenko, O. (2002). Kyiv Music School, XVII Century. Kyiv-Lviv-Poltava, 500 p.
16. Chudinova, I. (1994). Singing, ringing, ritual. St. Petersburg, 208 p.