Інтертекстуальна система «композитор–фольклор»
PDF

Ключові слова

фольклор, композиторська творчість, інтертекст, інтертекстуальність, переінтонування, система «композитор – фольклор»

Як цитувати

Zlotnik, O. (2018). Інтертекстуальна система «композитор–фольклор». Київське музикознавство, (57), 243-253. https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.21

Анотація

Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу проблематики взаємодії теорії інтертекстуальності та теорії переінтонування фольклору у композиторській творчості. Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні методів сучасної філософії, культурології та мистецтвознавства. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що процес переінтонування фольклорних витоків у композиторській творчості розглядається та методологічно осмислюється в ракурсі дихотомії «своє – чуже», тобто в якості інтертексту. Висновки. Обґрунтовуючи методологічну доцільність інтертекстуального підходу, відзначимо, що в системі «композитор–фольклор» інтертекст і його елементи виявляють загальні властивості гетеролексичності, композиційної та стильової варіабельності. Так, текстова різноманітність фольклорно-жанрового інтертексту представлена матеріалом від цитати до оригінальних авторсько-стильових тем або дрібних компонентів фольклорності в авторському тематизмі, а різноманітність стильового контексту автора простягається від класики до авангарду та змішаних технік ХХІ ст. В інтертекстуальній системі «композитор – фольклор» вибудовується типізація, що як і раніше виражена в інваріантній атрибутиці, генетично притаманній фольклорному жанру. Але тепер, під час конструювання в результаті композиторської роботи, вона набуває рис жанрово-стильової та семантичної дуалістичності. Структурно-семантична атрибутика фольклорного жанру в цьому контексті виражена узагальнено, але не в фольклорно-традиційному, а в стилізованому вигляді та має на увазі присутність авторського компонента.

https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.21
PDF

Посилання

1. Акопян Л. О. Анализ глубинной структуры музыкального текста. Москва : Практика, 1995. 256 с.
2. Арановский М. Г. Музыкальный текст : Структура и свойства. Москва : Композитор, 1998. 343 с.
3. Арановский М. Г. Структура музыкального жанра и современная ситуация в музыке // Музыкальный современник. Вып. 6. Москва : Советский композитор, 1987. С. 35–77.
4. Березовчук Л. Н. О типологии межкультурных взаимодействий в музыке // Стилевые тенденции в советской музыке 1960–1970-х годов. Ленинград : ЛГИТМиК, 1979. С. 164–181.
5. Григорьева Г. В. Стилевые проблемы советской музыки второй половины ХХ века. Москва : Советский композитор, 1989. 206 с.
6. Деревянченко О. Неофольклоризм в музыкальном искусстве: статика и динамика развития в первой половине ХХ ст. : автореф. дис. ... канд. искусствоведения. Киев, 2005. 19 с.
7. Земцовский И. И. О системном исследовании фольклорных жанров в свете марксистско-ленинской методологии // Проблемы музыкальной науки. Вып. 1. Москва, 1972. С. 169–197.
8. Іваницький А. Історичний синтаксис фольклору. Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. Вінниця : Нова книга, 2009. 404 с.
9. Лотман Ю. М. Структура художественного текста // Лотман Ю. М. Об искусстве. Санкт-Петербург : Искусство-СПБ, 2005. С. 14–285.
10. Медушевский В. В. Музыкальный стиль как семиотический объект // Советская музыка. 1979. № 3. С. 30–39.
11. Христиансен Л. Л. Из наблюдений над творчеством композиторов «новой фольклорной волны» // Проблемы музыкальной науки. Вып. 1. Москва, 1972. С. 198–218.
12. Honti R. Principles of Pitch Organization in Bartók’s Duke Bluebeard’s Castle. Helsinki, 2006. 373 p.

References
1. Akopyan, L. (1995). Analysis of the deep structure of a musical text. Moscow: Praktika [in Russian].
2. Aranovskiy, M. (1998). Music text : Structure and properties. Moscow: Kompozitor [in Russian].
3. Aranovskiy, M. (1987). The structure of the music genre and the current situation in music. Muzyikalnyiy sovremennik, 6, pp. 35–77 [in Russian].
4. Berezovchuk, L. (1979). About the typology of cultural interactions in music. Stilevyie tendentsii v sovetskoy muzyike 1960–1970-h godov, pp. 164–181 [in Russian].
5. Grigoreva, G. (1989). Style problems of Soviet music of the second half of the twentieth century. Moscow: Sovetskii kompozitor [in Russian].
6. Derevyanchenko, O. (2005). Neofolklorizm in music: statics and dynamics of development in the first half of the XX century. Extended abstract of candidate’s thesis. Kiev [in Russian].
7. Zemtsovskiy, I. (1972). On the systemic study of folklore genres in light of the Marxist-Leninist methodology. Problemy muzykalnoi nauki, 1, pp. 169–197 [in Russian].
8. Ivanitskiy, A. (2009). Historical folklore syntax. Problems of origin, chronology and decoding of folk music. Vinnytsya: Nova knyga [in Ukrainian].
9. Lotman, Y. (2005). The structure of the art text. In: Y. Lotman, About art. Saint Petersburg: Iskusstvo-SPB, pp. 14–285 [in Russian].
10. Medushevskiy, V. (1979). Musical style as a semiotic object. Sovietskaia muzyka, 3, pp. 30–39 [in Russian].
11. Hristiansen, L. (1972). From observations on the oeuvre of the composers of the «new folklore wave». Problemy muzykalnoi nauki, 1, pp. 198–218 [in Russian].
12. Honti, R. (2006). Principles of Pitch Organization in Bartók’s Duke Bluebeard’s Castle. Helsinki [in English].